Чернівці

Покидаю твої береги,
Від'їжджаю в далекі краї.
Траекторія диво-дуги
Понесе в закодонні раї.

Приспів:
Чернівці, як маленький Париж,
Бковинського краю вінок;
Вечорами вогнями гориш,
Ти в душі найдорожчий дзвінок!

Та без тебе не легко мені,
Затужило серденько вночі.
І до ранку я слухав пісні,
Загубивши від долі ключі.

Приспів

Повернусь літаком в Чернівці,
Задивляється в очі любов...
Орхідеї кохання в руці, -
Тут на віки я щастя знайшов.

Приспів