Осіння червінь сиплеться на брук ...
Червінці слів... Червінці снів незбутніх...
То їх сусальний червіньковий звук
Тече нечутно з золотої лютні.
В ріку медову вічності, де ми,
Неначе мушки в гіркоті бурштину...
Люблю це місто кольору сурми,
Його горбів глевку червону глину...
Обірвались дроти. Натягнулася нить
Ще у сизім гіллі снить щось прохолодь мглиста.
А над містом моїм раннє сяйво бринить,
Мов злітає в блакить зривна музика Ліста.
Він тут був. Він тут грав. Але я не про те...
Я про віру, яка книгу правди читає.
Кобилянської дума в тій книзі цвіте,
Слово Лесі й Франка через цвіт проступає.
myworld.cv.ua/ chernivtsi.htm
Джерело: http://myworld.cv.ua/ chernivtsi.htm | 
