Вітаю Вас Гість | RSS

Чернівці

Четвер, 21.09.2017, 18:00
Головна » Статті » Історія » Історія Чернівців

Чернівцям 600

На початку жовтня 2008 року, наше прекрасне місто буде святкувати велике свято - 600-річчя з дня першої письмової згадки про місто. 

 

Місто Чернівці – обласний центр одноіменної області, або ще як називають цей край – Буковина, розташоване на південному заході України. 

 

Місто Чернівці – центр найменшої на Україні області, яка складається з двох історичних регіонів – Північної Буковини та Бессарабії. 

 

Місто Чернівці належить до провідних економічних, науково-освітніх і культурних центрів західного регіону України. Його площа становить 153 кв.км., а населення приблизно 240 тис. жителів.

 

Розташоване на берегах ріки Прут, на межі Буковинського Прикарпаття і Прутсько-Дністровського межиріччя. 

 

Чернівці виникли у ХП столітті  у складі Галицького князівства, із середини ХІУ століття перебували під владою Молдавського князівства, з 1775 року – Австрії, 1919 року – Румунії, 1940 року – СРСР у складі Української РСР.

 

Перша документальна згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408 року в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, коли тут було засновано митницю. Ця дата умовно прийнята як офіційний день заснування міста.

 

З 1457 року Чернівці були адміністративним центром Чернівецької волості (староства), у 1775-1786 роках – військового управління Буковини, 1786-1849 роках – Буковинського округу, у 1849 – 1918 роках – крайовою столицею герцогства Буковини, у 1919 – 1938 роках – центром Чернівецького повіту, у 1938 – 1940 роках – Сучавської області.

 

Після утворення 7 серпня 1940 року Чернівецької області у складі Української РСР Чернівці отримали статус обласного центру.

 

Внаслідок перебування поблизу  етнічної межі східних слов’ян та східних романців у складі різних держав місто набуло характеру багатонаціонального, багатокультурного і багатоконфесійного центру, в якому мирно співіснують і взаємодіють численні національні групи, мови, культури і віросповідування.

 

Окрасою міста є його стара частина, забудована під час перебування Буковини в складі австро-угорської монархії.

 

На гербі Чернівців вже понад два століття зображена відчинена брама, що символізує відкритість і гостинність міста, запрошення до співпраці, жест цивілізованої спільноти, яка має що показувати гостям як у матеріальній так і в духовній сферах. Чернівці відкриті і тим процесам і ініціативам, що відбуваються в Європі на шляху інтеграції. 

 

Головною рушійною силою чернівчан є гасло «Спільними зусиллями» («Viribus unitis»), яке колись було девізом гербу Габсбургів.   

 

Буковина – природоохоронний край. Тут розміщені численні ландшафти, історико-геологічні, фауністичні, орнітологічні заказники, пам’ятки природи, культури та архітектури.

 

Клімат області та м. Чернівців є сприятливим протягом всіх сезонів: помірно-континентальний, вологий, лагідний влітку й м’який взимку. Середня тривалість без морозного періоду 260-265 днів, вегетаційного – 215-220 днів. Середня температура м. Чернівці по сезонах виглядає так: січень: -4,9 С, квітень: +8,7 С, липень: +18,7 С, жовтень: +8,6 С.

 

Чернівецька область має спільний кордон з Румунією протяжність 226,4 км, з Республікою Молдова – 178 км, межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями України, займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. 

 

Кількість населення області становить майже 923 тис. чол.., або 1,9 % від чисельності України. Область входить в шістку аграрних областей України: сільське населення складає майже 60 % (549,3 тис. чол..). По щільності населення Буковина займає четверте місце на Україні: на одному квадратному км проживає 114 осіб.

 

Адміністративним центром і висотною домінантою міста є міська ратуша, якій вже понад 157 років. За роки її історії на ратушній вежі тріпотіли різні прапори, на фасаді неодноразово мінялись герби, у залі засідань звучали різні мови. Незмінним залишалось головне призначення цієї споруди як резиденції міського самоврядування, відповідального за життєдіяльність міста. Біля ратуші розташована перлина чернівецької сецесії – колишній офіс дирекції ощадних кас, нині – Обласний художній музей. З балкону вежі ратуші добре видно і найвищу точку Чернівців – гору Габсбургів, вершину якої займає величний ансамбль колишньої єпископської резиденції – найкраще творіння ведучого австрійського архітектора Йосипа Главки.

 

В місті є багато визначних місць, це Чернівецький Національний університет імені Ю.Федьковича (якому майже 130 років) та обласний театр ім. О. Кобилянської. Також є чотири площі: Центральна, Соборна, Театральна і нещодавно відреставрована - Філармонії. Площа Філармонії є однією з найстаріших. До 1880 року вона мала назву Mehlplaatz (Мучна площа), з 1880-го – площа Рудольфа, з 1918-го – Piata Dacia (площа Дачія), а з 1944-го – площа Перемоги. А в 1949 році вона отримала нинішню назву – площа Філармонії. А ще, як стверджують історики, у 20-30 роках XVIII століття на місті колишньої площі знаходився фруктовий сад. Улюбленою вулицею чернівчан – є вул. ім. О. Кобилянської. На Театральній площі є Алея Зірок, на якій сяють такі славетні імена: Йозеф Шмідт, Орест Руснак, Сіді Таль, Дмитро Гнатюк, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Іво Бобул, Андрій Шкурган, Ян Табачник. Улюбленим місцем відпочинку і розваг є Центральний парк культури і відпочинку ім.. Т. Шевченка, в якому відновлений літній театр (один з кращих в Україні).

 

У роки Першої світової війни місто потрапило в центр бойових дій, в результаті чого в місті тричі змінювалася влада, але місто не було зруйнованим.

Після розпаду Австро-Угорщини, в 1918 році Буковина була зайнята румунськими військами і об’єднана з Румунією.

28 червня 1940 року внаслідок дій радянського керівництва, Північна Буковина з Чернівцями увійшла до СРСР, була створена Чернівецька область у складі України.

 

У Другій світовій війні взяло участь понад 93 тис. буковинців. Більше ніж 13 тис. загинуло. 50 тис. наших краян нагороджено орденами і медалями різних ступенів. Двох буковинців удостоєнно звання Героя Радянського Союзу. Це – Іван Федорович Козачук (за форсування річки Дніпро) та керівник комсомольського підпілля міста Хотина – Кузьма Галкін (посмертно).

 

Події Другої світової війни принесли місту незначні руйнування, а вже з 1944 року розпочалася відбудова промислових підприємств. Протягом 50-х років в Чернівцях зросла кількість промислових підприємств. В дію вступив машинобудівний завод, нові текстильні підприємства, бавовняно-прядильна фабрика. У 1967 році було знято трамвайний рух та впроваджені тролейбусні лінії. У 70-80 роках розвивається діяльність підприємств електронної промисловості: «Електронмаш», «Вимірювач», «Гравітон».

Сьогодні Чернівці – це значний економічний, науковий та культурний центр, серце Буковинського краю. Місто працює, вчиться, досліджує, творить, будує і живе діловим життям.



Джерело: http://chernivtsi.start-in.net/ua/about
Категорія: Історія Чернівців | Додав: ZAR (20.01.2008) | Автор: Михайло E W
Переглядів: 10843 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 3.2/5
Всього коментарів: 3
20.02.2009 Спам
3. ksyuxa
sorry

19.02.2009 Спам
2. Михайло (Chernivtsi)
Матеріал не передерто! З самого початку після матеріалу було вказано Джерело!

18.02.2009 Спам
1. ksyuxa
чого передер текст з мого сайту. якщо не зміниш текст, то прийму відповідні міри.

Ім`я *:
Email *:
Код *: